Словарь української мови (1924)/знеохочувати
◀ знеохотити | Словарь української мови З знеохочувати |
знесення ▶ |
|
Знеохо́чувати, чую, єш, сов. в. знеохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.
◀ знеохотити | Словарь української мови Борис Грінченко З знеохочувати |
знесення ▶ |
|
Словарь української мови — З
знеохочувати
Борис Грінченко
1924
Знеохо́чувати, чую, єш, сов. в. знеохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.