Словарь української мови (1924)/зневажати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зневажати
Берлін: Українське слово, 1924

Зневажа́ти, жа́ю, єш, сов. в. знева́жити, жу, жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебреженіе, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажає, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.