Словарь української мови (1924)/знебутися
◀ знебути | Словарь української мови З знебутися |
зневага ▶ |
|
Знебу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.
◀ знебути | Словарь української мови Борис Грінченко З знебутися |
зневага ▶ |
|
Словарь української мови — З
знебутися
Борис Грінченко
1924
Знебу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась. Черк. у.