Словарь української мови (1924)/знебожитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знебожитися
Берлін: Українське слово, 1924

Знебо́житися, жуся, жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: „Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало“. О. 1862. V. 109.