Словарь української мови (1924)/знаючий
◀ знаюка | Словарь української мови З знаючий |
знебачки ▶ |
|
Знаю́чий, а, е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.
◀ знаюка | Словарь української мови Борис Грінченко З знаючий |
знебачки ▶ |
|
Словарь української мови — З
знаючий
Борис Грінченко
1924
Знаю́чий, а, е. Знающій. От волохи: ті знаючі! усяке зілля зна від чого воно, нащо — знаючі дуже! Канев. у.