Словарь української мови (1924)/знахоровитий
| ◀ знахорка | Словарь української мови З знахоровитий |
знахурка ▶ |
|
Знахорови́тий и знахурови́тий, а, е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
| ◀ знахорка | Словарь української мови Борис Грінченко З знахоровитий |
знахурка ▶ |
|
Словарь української мови — З
знахоровитий
Борис Грінченко
1924
Знахорови́тий и знахурови́тий, а, е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.