Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знахарка
Берлін: Українське слово, 1924

Зна́харка, ки, ж. = Знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.