Словарь української мови (1924)/знатний
| ◀ знатися | Словарь української мови З знатний |
знатник ▶ |
|
Зна́тний, а, е. Замѣтный.
| ◀ знатися | Словарь української мови Борис Грінченко З знатний |
знатник ▶ |
|
Словарь української мови — З
знатний
Борис Грінченко
1924
Зна́тний, а, е. Замѣтный.