Словарь української мови (1924)/знакомитий

by Борис Грінченко

◀ знакомитель

Словарь української мови Борис Грінченко З знакомитий

знакомість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знакоми́тий, а, е. Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Черниг. г. Це свита знакомита. НВолын. у. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки? Моя жінка знакомита: підтикана ззаду свита, на ніжку налягає, ще й на плечах горбок має. Ном. № 9116. Прийми (Гомере) нас під свою опеку знакомиту. К. ХП. 70. Був альфа і омега знакомитого товариства святих братів Кирила і Меѳодія. К. ХП. 11.