Словарь української мови (1924)/знадвору

by Борис Грінченко

◀ знадвірній

Словарь української мови Борис Грінченко З знадвору

знаджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знадво́ру, нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.