Словарь української мови (1924)/зміїний
◀ зміїв | Словарь української мови З зміїний |
зміїха ▶ |
|
Змії́ний, а, е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Грин. I. 157. Змії́ний ко́рінь. Раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. I. 141.