Словарь української мови (1924)/зміюка
| ◀ зміюк | Словарь української мови З зміюка |
змія ▶ |
|
Змію́ка, ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
| ◀ зміюк | Словарь української мови Борис Грінченко З зміюка |
змія ▶ |
|
Словарь української мови — З
зміюка
Борис Грінченко
1924
Змію́ка, ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.