Словарь української мови (1924)/зміняти

by Борис Грінченко

◀ змінчик

Словарь української мови Борис Грінченко З зміняти

змінятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Зміня́ти, ня́ю, єш, гл. Обмѣнять, промѣнять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать. Мет. 254.

II. Зміня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зміни́ти, ню́, ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. I. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.