Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змінний
Берлін: Українське слово, 1924

Змі́нний, а, е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змі́нне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.