Словарь української мови (1924)/змучити
◀ змутити | Словарь української мови З змучити |
змучитися ▶ |
|
Зму́чити, чу, чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
◀ змутити | Словарь української мови Борис Грінченко З змучити |
змучитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
змучити
Борис Грінченко
1924
Зму́чити, чу, чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.