Словарь української мови (1924)/змудрувати

by Борис Грінченко

◀ змружувати

Словарь української мови Борис Грінченко З змудрувати

змулити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Змудрува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.