Словарь української мови (1924)/змочувати

by Борис Грінченко

◀ змочити

Словарь української мови Борис Грінченко З змочувати

змощувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Змо́чувати, чую, єш, сов. в. змочи́ти, чу́, чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Мир. Пов. I. 170. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Ні дощик його не змоче. Мет. 208.