Словарь української мови (1924)/змотувати
| ◀ змотати | Словарь української мови З змотувати |
змотуватися ▶ |
|
Змо́тувати, тую, єш, сов. в. змота́ти, та́ю, єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44.
| ◀ змотати | Словарь української мови Борис Грінченко З змотувати |
змотуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
змотувати
Борис Грінченко
1924
Змо́тувати, тую, єш, сов. в. змота́ти, та́ю, єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44.