Словарь української мови (1924)/змирити
| ◀ змимрити | Словарь української мови З змирити |
змиршавіти ▶ |
|
Змири́ти, рю́, риш, гл. Помирить. Зміев. у.
| ◀ змимрити | Словарь української мови Борис Грінченко З змирити |
змиршавіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
змирити
Борис Грінченко
1924
Змири́ти, рю́, риш, гл. Помирить. Зміев. у.