Словарь української мови (1924)/змилоститися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змилоститися
Берлін: Українське слово, 1924

Зми́лости́тися, щу́ся, стишся, гл. = Змилосердитися. Стали тоді люде Бога просить, щоб послав на їх лучче смерть. Тоді Бог змилостився і послав на їх смерть з косою. Драг. 2.