Словарь української мови (1924)/змилитися
| ◀ змилити | Словарь української мови З змилитися |
змилка ▶ |
|
Зми́литися, люся, лишся, гл. Съ отрицаніемъ: сдѣлаться немилымъ. Як побачила тебе, світ мені не змилився, усім я нудила, усюди я скучала. Кв. I. 37.