Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змастити
Берлін: Українське слово, 1924

Змасти́ти, змащу́, стиш, гл. 1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала. Чуб. V. 576. 2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски змастили. Мкр. Н. 31.