Словарь української мови (1924)/зманювати
◀ змантити | Словарь української мови З зманювати |
змарнити ▶ |
|
Зма́нювати, нюю, єш, сов. в. змани́ти, ню́, ниш, гл. Сманивать, сманить.
◀ змантити | Словарь української мови Борис Грінченко З зманювати |
змарнити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зманювати
Борис Грінченко
1924
Зма́нювати, нюю, єш, сов. в. змани́ти, ню́, ниш, гл. Сманивать, сманить.