Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змагати
Берлін: Українське слово, 1924

Змага́ти, га́ю, єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Поки руки змагають, то як небудь по світу плентався б. Г. Барв. 416. Ой косити, молотити — я то не змагаю. Гол. IV. 446. Чи ти здоро́в'ям змага́єш? Здоровъ ли ты? Здоро́в'я змага́є. Здоровъ, —ва. Як здоров'я змагає, то добре б робити. НВолын. у.