Словарь української мови (1924)/злючий
| ◀ злюпатися | Словарь української мови З злючий |
злючка ▶ |
|
Злю́чий, злю́щий, а, е. Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.
| ◀ злюпатися | Словарь української мови Борис Грінченко З злючий |
злючка ▶ |
|
Словарь української мови — З
злючий
Борис Грінченко
1924
Злю́чий, злю́щий, а, е. Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Хата, 99. Дізнає злющий злої муки. К. Псал. 8.