Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злюка
Берлін: Українське слово, 1924

Злю́ка, ки, об. Злой человѣкъ. К. Іов. 50. Гліб. 116. Чи він добрий, чи він злюка, ой що вам до того. Макс. (1834), 79. Ум. злю́чка.