Словарь української мови (1924)/злучити
| ◀ злучення | Словарь української мови З злучити |
злущити ▶ |
|
Злучи́ти, ся. См. Злучати, ся.
| ◀ злучення | Словарь української мови Борис Грінченко З злучити |
злущити ▶ |
|
Словарь української мови — З
злучити
Борис Грінченко
1924
Злучи́ти, ся. См. Злучати, ся.