Словарь української мови (1924)/злостувати
| ◀ злоститися | Словарь української мови З злостувати |
злот ▶ |
|
Злостува́ти, ту́ю, єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. НВолын. у.
| ◀ злоститися | Словарь української мови Борис Грінченко З злостувати |
злот ▶ |
|
Словарь української мови — З
злостувати
Борис Грінченко
1924
Злостува́ти, ту́ю, єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Канев. у. Ще дужче злостує. НВолын. у.