Словарь української мови (1924)/злоба
◀ зло | Словарь української мови З злоба |
злобитель ▶ |
|
Зло́ба́, би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міус. окр. Злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
◀ зло | Словарь української мови Борис Грінченко З злоба |
злобитель ▶ |
|
Словарь української мови — З
злоба
Борис Грінченко
1924
Зло́ба́, би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міус. окр. Злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.