Словарь української мови (1924)/злегка
| ◀ злегенька | Словарь української мови З злегка |
злеглий ▶ |
|
Зле́гка, нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. Злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.