Словарь української мови (1924)/злебеніти
◀ злебедіти | Словарь української мови З злебеніти |
злегенька ▶ |
|
Злебені́ти, ню́, ни́ш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.
◀ злебедіти | Словарь української мови Борис Грінченко З злебеніти |
злегенька ▶ |
|
Словарь української мови — З
злебеніти
Борис Грінченко
1924
Злебені́ти, ню́, ни́ш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.