Словарь української мови (1924)/зирно
| ◀ зиркнути | Словарь української мови З зирно |
зирнути ▶ |
|
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
| ◀ зиркнути | Словарь української мови Борис Грінченко З зирно |
зирнути ▶ |
|
Словарь української мови — З
зирно
Борис Грінченко
1924
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.