Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зимки
Берлін: Українське слово, 1924

Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. I. 202. Ой ішов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. I. 198.