Словарь української мови (1924)/зжурити

< Словарь української мови (1924)

◀ зжувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зжурити

зжуритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зжури́ти, рю́, риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/зжурити&oldid=746804