Словарь української мови (1924)/зжидовіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зжидовіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зжидові́ти, ві́ю, єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали. К. (О. 1861. I. 317).