Словарь української мови (1924)/зерно
| ◀ зерниця | Словарь української мови З зерно |
зерновий ▶ |
|
Зе́рно, на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ном. № 1769. Ум. Зере́нце, зе́рнечко. Ном. № 9907. Чуб. I. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Грин. III. 251. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Чуб. V. 4. Тобі яблучко, мені зернечко. Грин. III. 336.