Словарь української мови (1924)/зем

by Борис Грінченко

◀ зельман

Словарь української мови Борис Грінченко З зем

земена грань ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував. Павлогр. у. (Залюбовск.).