Словарь української мови (1924)/зелено
| ◀ зеленкуватий | Словарь української мови З зелено |
зеленоокий ▶ |
|
Зе́лено, нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. Зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.
| ◀ зеленкуватий | Словарь української мови Борис Грінченко З зелено |
зеленоокий ▶ |
|
Словарь української мови — З
зелено
Борис Грінченко
1924
Зе́лено, нар. 1) Зелено. 2) Незрѣло. Ум. Зелене́нько, зелене́(і́)се(і)нько.