Словарь української мови (1924)/зеленити
◀ зелений | Словарь української мови З зеленити |
зеленісенько ▶ |
|
Зелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. I. 142.
◀ зелений | Словарь української мови Борис Грінченко З зеленити |
зеленісенько ▶ |
|
Словарь української мови — З
зеленити
Борис Грінченко
1924
Зелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. I. 142.