Словарь української мови (1924)/зеленець
| ◀ зелененько | Словарь української мови З зеленець |
зелений ▶ |
|
Зелене́ць, нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. См. Зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
| ◀ зелененько | Словарь української мови Борис Грінченко З зеленець |
зелений ▶ |
|
Словарь української мови — З
зеленець
Борис Грінченко
1924
Зелене́ць, нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. См. Зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.