Словарь української мови (1924)/здігнати
◀ здібність | Словарь української мови З здігнати |
здідькатися ▶ |
|
Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
◀ здібність | Словарь української мови Борис Грінченко З здігнати |
здідькатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
здігнати
Борис Грінченко
1924
Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.