Словарь української мови (1924)/здрік
| ◀ здріжатися | Словарь української мови З здрік |
здрімати ▶ |
|
Здрік, здро́ку, м. = Дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
| ◀ здріжатися | Словарь української мови Борис Грінченко З здрік |
здрімати ▶ |
|
Словарь української мови — З
здрік
Борис Грінченко
1924
Здрік, здро́ку, м. = Дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.