Словарь української мови (1924)/здихання

by Борис Грінченко

◀ здиханка

Словарь української мови Борис Грінченко З здихання

здиханочка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здиха́ння, ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. Здиха́ннячко.