Словарь української мови (1924)/здихавичитися
| ◀ здих | Словарь української мови З здихавичитися |
здиханка ▶ |
|
Здихави́читися, чуся, чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. НВолын. у.
| ◀ здих | Словарь української мови Борис Грінченко З здихавичитися |
здиханка ▶ |
|
Словарь української мови — З
здихавичитися
Борис Грінченко
1924
Здихави́читися, чуся, чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. НВолын. у.