Словарь української мови (1924)/здискредитувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здискредитувати
Берлін: Українське слово, 1924

Здискредитува́ти, ту́ю, єш, гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до „Крашанки“ я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37.