Словарь української мови (1924)/здискредитувати

by Борис Грінченко

◀ здирщина

Словарь української мови Борис Грінченко З здискредитувати

здитинитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здискредитува́ти, ту́ю, єш, гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до „Крашанки“ я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37.