Словарь української мови (1924)/здивовижений

by Борис Грінченко

◀ здиво

Словарь української мови Борис Грінченко З здивовижений

здивувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здивови́жений, а, е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.