Словарь української мови (1924)/здивовижений

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здивовижений
Берлін: Українське слово, 1924

Здивови́жений, а, е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.