Словарь української мови (1924)/здивлятися
| ◀ здивитися | Словарь української мови З здивлятися |
здиво ▶ |
|
Здивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. здиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Засматриваться, засмотрѣться. На неї всі здивлялись. Подольск. г. 2) Спохватываться, спохватиться, замѣчать, замѣтить. І не здивишся, як опинишся у бабів на запічку, та ще добре, коли не в цебрі. Подол. г.