Словарь української мови (1924)/здавну
| ◀ здавніти | Словарь української мови З здавну |
здавня ▶ |
|
Зда́вну, зда́вня, нар. = Зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
| ◀ здавніти | Словарь української мови Борис Грінченко З здавну |
здавня ▶ |
|
Словарь української мови — З
здавну
Борис Грінченко
1924
Зда́вну, зда́вня, нар. = Зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.