Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згідний
Берлін: Українське слово, 1924

Згі́дний, а, е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. К. Гр. Кв. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. Г. Барв. 268. 2) Согласный.