Словарь української мови (1924)/зграя

by Борис Грінченко

◀ зграсувати

Словарь української мови Борис Грінченко З зграя

згребло ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Згра́я, ра́ї, ж. Толпа, скопище; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.